Вашій увазі пропонуються дві статті першого Голови Товариства "ЗУСТРІЧ" доктора Миколи Кулішова і стаття професора Романа Сербина. Ці статті були написані у зв'язку з публікацією у одній газеті статті, яка містить твердження, що не відповідають дійсності. Газета ця називається "Канадская Газета" (в підзаголовку "Канадская общенациональная газета на русском языке"). Вибір інформації, яка публікується у цій газеті і спосіб її подачі змушують припустити, що редактор і його співробітники керуються не зовсім порядними (або зовсім непорядними) міркуваннями і інтересами.
5 квітня 2002 року у третьому номері газета публікує статтю
"Эсэсовцы объявлены героями", що містить ряд перекручень і неточностей. Доктор Кулішов і професор Сербин відправляють кожен листа редактору газети, у яких вони висловлюють свої міркування з приводу статті.
Лист професора Сербина так ніколи і не був опублікований на сторінках "Канадской Газеты". Зате
лист доктора Кулішова був надрукований у шостому номері за 19-25 квітня - але спотворений до невпізнанності. Редакція розмістила цілком інакший заголовок, насмикала цитат, вирвавши їх з контексту, і на довершення усього "прикрасила" свій витвір фотографією двох есесівців (зліва).
Що найприкріше, на тій же сторінці надруковано чудового
листа харківчанина М. С. Блехмана. Цей лист ми публікуємо і рекомендуємо прочитати усім. Редакція ж газети зробила усе можливе, щоб два листа виглядали як антагоністи. Ефект було посилено
коментарем редактора до листа доктора Кулішова:
К сожалению, в письме чувствуется весьма привычный подтекст. Назовем его мягко: активная нелюбовь к лицам неких этнических корней.
Обурений цими маніпуляціями, доктор Кулішов написав
другого листа у редацію. І, як це не дивно, лист було опубліковано майже повністю у восьмому номері за 3-9 травня. З маленьким коментарем:
(Первое письмо г-на Кулишова читайте в 6-ом номере КГ). Ні тобі вибачте, ні тобі "до свидания".
Сіцілійці кажуть в таких випадках:
Ma u dannu e gia statu fattu - зло вже заподіяно. Назвімо ж це зло. Цитуючи одну близьку мені людину, це зло -
імперський підхід Москви до
своєї національної політики (“поділяй і
володарюй”) і як наслідок - зацікавленість московських спецслужб у стравлюванні найбільш
активних національних груп як в межах так і поза межами СССР (в даному випадку – українців та
євреїв). Це і є "привычный подтекст" "Канадской общенациональной газеты на русском языке".
- Эсэсовцы объявлены героями
- Лист професора Р. Сербина
- Лист М. С. Блехмана
- Перший лист доктора М. Кулішова
- Коментар редактора КГ до вирізки з першого листа доктора Кулішова
- Другий лист доктора М. Кулішова
