На Січі у Говодні та у Колках зовсім другий настрій, всі
говорять але потихо. У Колках виходив раз на
місяць часопис для партизанів і Охрім Клим Савур
подав до того часопису про ту всю чистку, яка
сталася на Січі. Коли Горбенко перечитав, то
відразу зцензорував і не допустив до часопису,
хоч про це знали Слюсар, Адам, Береза, Похмурий і
полк. Ступницький. Але тут уже почався другий
танець і куди більший від того першого. Почався
за Приступу, але то був малий, тепер тертя поміж
Охримом, полк. Ступницьким і Горбенком і Бровою.
Охрим і полк. Ступницький були дуже розсудливі
люди по всіх справах. Правда, Охрим був партійним
зразу, але був людиною, а полк. Ступницький зовсім
не був партійним, він був військовик і дорожив
кожним стрільцем, кожною одиницею, а не партією,
тоді як Горбенко, Брова і Мітла вони вся сила, в
них СБ і ВПЖ, вони дають накази, а наказ святе
діло. Клим Савур і полк. Ступницький зникають не
тільки з очей, але і з цього світу, а коли хтось
запитає, де вони є, то мали відповідь, що вони
подалися до Стира під Луцьк. Так бандерівські
верховоди забрали життя провідникам, патріотам
військовикам — забрали життя тим, хто не вагався
його віддати у боротьбі за кращу долю свого
народу.