Французька мова є рідною для більш як 80%
населення Квебеку. Але якщо ви думаєте, що від
французької мови в самій Франції її відрізняє
лише географічний ареал, то ви глибоко
помиляєтеся! Ви й не підозрюєте, яке
розчарування, після усвідомлення марності п'яти
років навчання в українському університеті,
чекає на вас тут. Ні, ні, ви з легкістю розпізнаєте
окремі французькі уривки (відомі з підручника
Попової-Казакової) у висловлюванні вашого
співрозмовника-квебекця, проте глобально
збагнути зміст вам завадять: а) мелодика і темп
мовлення; б) вимова; в) наявність невідомих на
батьківщині перших поселенців слів та значень.
Це і не дивно, адже 400 років різної історії не
могли проминути безслідно. Особливо чітко
регіональні риси виявляються у просторіччі, яке
в роки підвищення національно-визвольного руху
під назвою Спокійна революція йменувалося
"жуалем" (joual, від спотвореної вимови слова
cheval, кінь). Сьогодні слово joual квебекські
лінгвісти вважають не зовсім точним для
характеристики мови: з ним вони співвідносять
соціально-забарвлений (робітники великих
підпрємств), значно англіцизований, неофіційний
стиль мовлення, що було одним із способів
вираження національної тожсамості квебекців у
60-і роки. Тепер, коли їхня специфічність
загальновизнана як в Канаді, так і у
франкомовному світі, потреба в ідеології
відпала, а мова залишилася. До розгляду деяких її
рис я і перейду, зауваживши попередньо, що якщо
французька мова, яку ви чуєте на Radio Canada (le francais
radiocanadien), в цілому наближається до літературної
французької мови у Франції (яку загальноприйнято
називати le francais de référence – далі FrR), то розмовне
(familier), а особливо просторічне (populaire) мовлення
помітно "реґіонально" забарвлені.
Квебекська лайка
Про квебекську мову можна писати багато, проте,
підозрюючи спад інтузіазму в читача через моє
заглиблення у досить специфічні деталі5, зачеплю
тему, яка не залишить байдужим нікого –
квебекська лайка.
Для людей, непосвячених в історичні передумови
виникнення лайливих слів у Квебеку, може
видатися щонайменше дивним, а взагалі цинічним
їх релігійне походження. Річ у тім, що церква
тривалий час відігравала провідну роль у
квебекському суспільстві, нав'язуючи свої
судження у питаннях культури, освіти, виховання.
В роки Спокійної революції, оскільки
чітковираженого класоподілу не було (як у
царській Росії), а для вивільнення свого бунту
(спокійного, як бачимо) народ потребував мішені,
то для реалізації цієї мети було негайно обране
духовенство з усіма його регаліями. Судіть,
зрештою, самі (нижче подані лише найбільш часто
вживані одиниці).
Сalice (câliss) – святий потір (сакральна ваза, в яку
наливається вино і свячена вода під час служби).
Calvaire – Голгофа.
Ciboire – діскос (посудина, в якій освячується
хліб).
Crist (Сriss) – Ісус.
Hostie (ostie, 'stie) – проскурка.
Tabernacle (Tabarnak) – пристол (місце в алтарі, де
зберігається діскос).
Усі ці "круті" слова кожен українець може
перекласти залежно від міри своєї зіпсованості.
Крім того зазначу, що їх можна вживати просто для
підкреслення певної якості, що не обов'язково є
ознакою емоційної реакції чи нервового зриву.
Наприклад
une crisse de belle fille,
un hostie de bon gars, що означає
"яка скажено гарна дівчина" (це про Брітні
Спірс) і "який диявольськи добрий хлопець"
(це про Майкла Джексона).
І на закінчення теми, наведу приклад "живого
жуаля", або, щоб не викликати обурення
квебекських лінгвістів, монреальського
просторіччя. Уривок взято з архівів
політехнічної школи в Монреалі а називається він
"Дивний нещасний випадок у праці". Текст є
записом спонтанного мовлення респондента і
відбиває на письмі його (мовлення) особливості.
Які? Дивіться. А, до речі, можете в творчому
натхненні замінити "смачні" квебецизми
українськими відповідниками (простір для
польоту фантазії), але ні в якому випадку не
намагайтеся їх усунути – від тексту нічого не
залишиться.
UN ACCIDENT DE TRAVAIL ASSEZ BIZARRE
LE TRAVAIL DU RÉCLAMANT CONSISTAIT A DESCENDRE DU TOIT D'UN ÉDIFICE DE DEUX ÉTAGES UN
SURPLUS DE BRIQUES QUI ÉTAIT RESTÉ SUR LE TOIT.
QUESTION : Monsieur, auriez-vous l'amabilité de raconter les faits de
l'accident ? Votre réponse est enregistrée.
RÉPONSE : J'pensais sauver du temps. J'ai fixé un madrier avec une poulie en haut de
la batisse et j'ai passé une corde dans la poulie avec les deux bouttes [bouts]
qui descendent jusqu'à [à la] terre. J'ai attaché un baril vide au boutte
de la corde, pis [puis] j'le monte en haut de la batisse. Ensuite j'attache
l'aute boutte [l'autre bout] de la corde à un arbre. Là, j'monte sul
[sur le] toit, pis j'remplis le baril de briques. Ensuite, je r'tourne [retourne]
en bas pis [це вже було] j'viens pour détacher la corde pour faire
descendre le crisse de baril, mais le tabarnac de baril est benque
[bien que] trop pesant pour moé [moi] et avant que je réalise quoi
que ce soit, hostie, le baril me monte en l'air yenque [rien que]
d'une chotte [shot, англіцизм]. Là, chu [je suis]
trop haut pour lâcher la corde, j'ava [j'avais] pas le choix, j'ai tenu la
corde en hostie. A moitié chemin, j'rencontre le crisse de baril qui
descendait; j'en ai reçu un calvaire de coup sur l'épaule; tabarnac
que ça m'a fait mal... Mais cé pas toute [ce n'est pas tout]; moé
je continue à monter. Rendu en haut, j'me pette la tete sul [sur le] câlisse
de madrier, pis j'me prends les doigts dans l'hostie de poulie... J'pensa
parde [je pensais perdre] connaissance. Quand l'baril touche à terre, le
fond pette [pete] pis l'baril se vide. Asteur [à cette heure],
ciboire, chu plus pesant que l'baril; зa fa [fait] qu'hostie
là j'descends en tabarnac; pis à moitié chemin en descendant, j'rencontre
encore le crisse de tabarnac de baril qui, lui, montait. Y m'a [il
ne m'a] pas manqué l'calisse, y m'a pogné drette [droit]
s'une [sur une] jambe; chu v'nu [je suis devenu] blême.
Rendu en bas, j'mécrase [je m'écrase] sul [sur le]
calisse de tas de briques... J'pensa [je pensais] mourir là. Rendu là,
j'me rappelle pu [plus] grand chose; chu tout étourdi, ça fa
que j'lâche la crisse de corde, pis l'baril se met a r'descendre, pis
me calisse un coup s'a [sur la] tête; pis j'me r'trouve
[retrouve] à l'hôpital. C'est pour ça que j'demande un congé de maladie.
(SERVICE TECHNIQUE DES IMMEUBLES 22 OCTOBRE 1975 ÉCOLE
POLYTECHNIQUE
/www.geocities.com/philipsfo/hostie/glossaire/glossdex.html/).
5 В оригіналі, цій частині передує розділ про деякі особливості французької вимови. Ми свідомо
опустили цю частину в електронному варіанті,
оскільки техніка довільно видозмінює
транскрипційні знаки на не зовсім релевантні,
такі що не передають особливостей вимови, про які
авторка хотіла би розповісти читачеві (прим Н.К.).
