• Ви знаходитесь : » ЗУСТРІЧ » СЛОВО » Перший погляд на Квебек
Назад ЗМІСТ Вперед

Наталія Крамар "Перший погляд на Квебек"

Деякі особливості квебекської кухні

Як сама Канада, так і її окремо взяті елементи не можуть пройти непоміченими повз очі стороннього спостерігача завдяки своїм розмірам, які вражають величчю. Особливо яскраво це прослідковується на деревах. От у берези стовбур – як у дуба, в дуба листя – як у клена, у черемхи ягода – як вишня. Ну добре, помідор можна виростити завбільшки в диню: так звані OGM (organisme génétiquement modifié), генетично модифіковані продукти, тут - на кожному кроці. А хто стане возитися з диким деревом? Авжеж, ніхто. Напрошується висновок про пропорційний зв'язок між природно-великими розмірами рослинності і неотруєністю атмосфери, хоча при подальшому знайомстві з флорою Квебеку можна наштовхнутися на деякі вийнятки. Візьмемо чорниці. Коли я побачила на полицях супермаркетів їх екземпляри завбільшки в нездичавілий агрус, здивування моє викликала хіба що думка про те, що такі ягоди навряд чи змогли б вирости на невеликих, знайомих жителям поліської зони України, кущиках. Проте напис Produit des É.-U. ("Продукт США") розвіяв усі підозри: ніхто давно не сумнівається у всеперемагаючій любові американців до О-Же-Ем (Think Big, лозунг "З думкою про велике"). Для квебекців же цей продукт є одним із предметів національної гордості. Якби ви бачили, з яким трепетом і насолодою вони розповідають про bleuets, маленькі чорнички (величиною в горошину), які повинні з'явитися на ринку в другій половині серпня (зайве нагадувати, що в Україні це – початок літа). І дійсно, з'явилися, зібрані у диких лісах, з любов'ю покладені в спеціальні паперові кошички з ненав'язливими написами "3$", "5$", або "7$" (гурмани всіх країн, єднайтеся!). Чорниця вважається самодостатнім продуктом...

Доречним продовженням вічної лірично-гастрономічної теми буде розповідь про деякі інші пристрасті квебекців.

Кукурудза: blé d'Inde (він же maïs)

Якщо чорниця є одним із символів протистояння американізації, то кукурудза – символом відмежування від недалеких "аристократів-французів", які кращого застосування їй, ніж годування худоби, не знайшли. Хоча кукурудза, як і інші продукти, тут є цілий рік, квебекці, пам'ятаючи про сезонні відповідності, найбільше споживають її влітку. Саме тоді чи не найкраще виявляється солідарність квебекців з українцями: покупці забувають про звичне розфасування продукту невеликими порціями і скидають його в одну величезну купу посеред суперсучасного супермаркету, на превелику радість покупців, які, маючи необмежену свободу вибору, зграями товчуться навколо "індіанського зерна", заповнюючи кошики і розвантажуючи гаманці. Виграють від цього усі, а їдять, як правило, кукурудзу, занурюючи в розтоплене масло і сіль (якщо масло купили непосолене, що рідкість). Про пиво див. вище.

Кленовий сироп: sirop d'érable

Федералізм не викликає у квебекців "позитивно-політкоректного" мислення, проте у своїй нелюбові до нього вони досить стримані і не настільки завзяті, щоб пожертвувати кленовим сиропом. Не бачите зв'язку? Пояснюю: усім відомий канадський прапор – з кленовим листком – для квебекців – символ єдності Канади, в нерозривній єдності з Квебеком, зрозуміло (а це квебекцям не дуже подобається, м'яко кажучи). Клен – канадський національний символ (нагадаю, що квебекською національною рослиною є лілія), але широко експлуатується саме у Квебеку. Подібно як в Україні збирають березовий сік, тут збирається кленовий (не спішіть ризикувати, для цього підходять лише окремі види клену). Навесні квебекці цілими сім'ями направляються у кленові гаї, щоб вдосталь напитися eau d'érable (власне сік), запастися sirop d'érable (кленовий сироп, який отримують в результаті тривалого кип'ятіння соку і споживають як додаток до страв), чи наїстися tire d'érable (загущений сироп, солодощі, схожі на “півники”).

Путін (чи Путіна): рoutine

Ця страва тут успішно конкурує з примітивними, але всюдисущими Big Macs, hamburgers та french fries і вважається оригінальним квебекським винаходом. Асоціації з російським президентом зайві, хоча інше переконливе пояснення навряд чи існує. Склад: картопля фрі, подріблений сир (який за задумом повинен розтавати при нагріванні), залиті соусом. Це – Путін звичайний (régulier), який, зазвичай, запивається сoke régulier (кока-кола "звичайна") або сafé régulier (самі знаєте, яка кава). Régulier – це середній формат, на відміну від petit (маленький), та grand (великий).

Китайський паштет: pâté chinois

"Steak, blé d'Inde, patates..." (з радіопрограми)

Такий, зрештою, і є рецепт цієї страви - "китайського паштету". Як готується? Фарш (гов'яжий, хоча, в цілому, це залежить від смаку) викладається в форму, покривається шаром кукурудзи (в зернах чи пюре – на вибір) та шаром картопляного пюре (при всьому багатстві вибору іншої альтернативи немає). Солиться за смаком, запікається в печі до готовності. Решту підкаже вроджене відчуття гармонії і запахи, що рознесуться по кваритирі. Простота набору продуктів і приготування рâté chinois зробила з нього справжній символ "економності" їжі, шалено популярний, про що свідчить навіть поява фестивалю з однойменною назвою. Проте мало хто, споживаючи цю страву, задумується, чому рâté (тісто або паштет) і чому chinois (китайський)? Тіста, як такого, тут немає, паштет теж не в чистому вигляді, а готують і їдять його зовсім не китайці (зігноруємо відомостями про різке зростання в останні роки кількості іммігрантів з Китаю у загальноканадському масштабі, оскільки зараз мова йде не про Британську Колумбію - канадську провінцію, яка, за збереження тенденцій, має перспективи стати Другою Китайською республікою, але це вже тема іншої книги - "Пригоди китайців у Канаді"). Цікаво, що жоден словник, який міг би дати відповідь на це питання, до недавнього часу (до виходу "Історичного словника квебекської французької мови" у 1998 році) не реєстрував цього вжитку. Навіть "Енциклопедія канадської кухні" Жеани Бенуа (Jehanne Benoit) замовчує про рâté, як ніби він не був поширеним тут починаючи з 30-их років. Як виявилося, назва походить від англійського сполучення Chinа pie, в якому pie – пиріг, а Chinа – назва невеликого селища в США, де в результаті міграційних рухів кінця 19 – початку 20 століття опинилися франкоканадці. Повернувшись до Квебеку, вони привезли з собою і рецепт, і перекладену назву цієї страви.

Кекс: muffin

Дуже популярне маленьке кругле тістечко, що має форму кекса з додатком сухофруктів, сиру тощо. Як правило, споживається у вигляді легкого сніданку чи просто "перекуски" всередині дня. Несуттєвість і швидкість поглинання muffin не заслуговує поширеного викладу з цього приводу і пояснює мій перехід до наступної "тяги" квебекців.

Квасоля "на салі" (це вже, скажу чесно, значно ближче до діла): beans au lard

Простота, якщо не сказати примітивність приготування квасолі таким способом контрастує з лінгвістичними термінами щодо її назви. Про рецепт навіть писати соромно, бо уважний читач (а на інших я і не розраховую) догледить усі необхідні компоненти в назві, тому я краще зупинюся на мовних дискусіях. Отже, існує декілька варіантів назви квасолі по-квебекськи: beans, bines, fêves, і навіть haricots "au lard". Тут, аби не перетасовувати і так уже перебільшену багатозначність форм і "багатоформність" значення і ні в якому разі не ображати прихильників тієї чи іншої форми-значення, я пропоную невеликий глосарій.

Beans – квасоля: страва бостонського походжнення ("Boston beans") зареєстрована ще наприкінці 19 століття і особливо популярна на різного роду будівлях і верф'ях. Французька вимова асимілювала bean скороченням звука [i:] до [i], що, в свою чергу, вплинуло на написання слова, яке перетворилося на binne, і, нарешті, аби не перевтомлювати себе недоречним нагромадженням, просто bine.

Bines – квасоля: більшою популярністю користувалася в минулому столітті, сьогодні зазнала девальвації. В наш час квебекці не вбачають в ній щоденної необхідності, і опускаються до її споживання хіба що після лижної прогулянки або з оказії сільської вечері. А можливо, вони просто приховують своє плебейське коріння і віддаються насолоді смакування стравою лише далеко від пристального погляду суспільства, в якому прийнято засуджувати все, що відрізняється від гамбургерів і кока-коли. Загальне погіршення значення нічим не відобразилося на кількості сполучень, у які входить це слово: câline de bine (м'яка лайка), assiettée de bines (тарілка квасолі), boîte de bines (консерва з квасолею), souper aux bines (квасоля на вечерю), jarre de bines (банка квасолі), avoir les yeux dans la graisse de bines (виглядати втомленим). Крім того, воно стало основою для утворення нового слова - binerie, яке на початку означало маленький ресторан з квасолевим меню, а пізніше, щоправда, було понижене до позначення будь-якого дешевого ресторану.

Fêves – квасоля (квебекський варіант), біб ("чисто" французький варіант). Назва, яку полюбляють ті ресторани, які не вважають себе binerie. Це слово є для квебекців літературним, хоча те, що вони під цим розуміють, французи називають haricots.

Haricots – квасоля (і Франція, і Квебек). Office de la langue française (Бюро французької мови) – державний організм у Квебеку, на зразок Інституту української мови Української академії наук, покликаний давати рекомендації й оцінку з приводу мовного вжитку – віддає безперечну перевагу цьому варіанту, хоча люб'язно допускає його синонім fêves, взятий в лапки.

Таким чином, усі ці форми, співіснуючи в Квебеку, чітко поставлені в рамки мовного регістру: beans і bines "au lard" – розмовного, fêves і haricots "au lard" – літературного.

Догори
Назад ЗМІСТ Вперед