Григорій Стецюк
НЕПОСТАВЛЕНИЙ ПАМ'ЯТНИК

Подивімся ще й на цю справу, хоч вона була дуже голосною свого часу. Справа Мороза була справою усієї української громади, хоч бандерівці, як відомо специ, почали збирати на нього гроші, знов кличі патріотичні, якби тільки дістати гроші, вони і назбирали величезні суми. Пощастило, що Мороз уже є між нами і прибув до Манчестеру, туди йшли всі, як на прощу до Києва йшли колись люди. Я також пішов. Мороз мій земляк, якихось 30 км від мене, може вдасться і мені щось у нього запитати. Ось іде Мороз, коло нього така охорона і то тих людей, бандерівських ватажків, що до Мороза не можна буде допустити. Побачивши Мороза, я собі подумав: „Ой ці люди тебе скоро розморозять, бо він виглядає на такого, що має свою думку і схоче не сьогодні, то завтра йти своєю дорогою." Морозову промову записують на тасьму, фотографують його, а в мене думка бренить: „Ну як він дався зловитися на бандерівський гачок, та ще мав такі погані виступи в Америці і в Канаді?" Я не міг з дива вийти, що як людину з освітою так підвели під похилу хату. Раптом Морозенко затих і не було його чути, аж появився в Мадриді на знимках, але уже не є з переду, а позаді, а ні, то сам. Так блудив Мороз до приїзду на сумівський здвиг до Листеру і в сумівській уніформі із промовою. Англійські „боси" рішили покінчити з Морозом, вони скоротили програму, обрізали Морозову доповідь. Іде наче зіпсований телефон. „Хіба це справжній Мороз? Справжній в Сибірі або в могилі, а це брежнівський," — і полились бруди наче повінь весною. Сумівці бажають, щоб Мороз виступив і тут знов починає бійка, але уже між самими бандерівцями, пішли в рух вазони, якими була прикрашена сцена. Крик і вигуки: „Ти шпіон," — кричать до Мороза. „Тобі Брежнєв дав дві кулі, щоб ти ними забив Дмитріва і Деременду, вони тут господарі, вони тут можуть зробити те, що хочуть."

Підняли Мороза високо, щоб у глибшу прірву вкинути. Мені лиш цікаво, кому вони висилали гроші? Невже віддавали шпіонам і не знали, з ким вони мали до діла?