Григорій Стецюк
НЕПОСТАВЛЕНИЙ ПАМ'ЯТНИК

Як я уже згадував, що Похмурий передав записку, щоб я прийшов до Зимного так швидко, як тільки зможу, але тому, що по дорозі було усяких пригод, то ми з Юрком щойно у кінці лютого сорок четвертого року добралися на Володимирщину, а там і до Зимного. У Зимному уже на нас чекав Похмурий і відразу до нас каже: „От добре, що ви прийшли, бо я зараз ні з ким не маю зв'язків з організації мельниківців, а їм дав обіцянку, що їх сконтактую з вами". Ми здивовано подивились на Похмурого й питаємо хто „вони"? Як хто, Адам і Слюсар. Ми з ними багато разів говорили, але вони не давали жодних надій на якусь співпрацю, бо Слюсар із своїми братами увесь час будують бандерівську „державу".

„Цей раз вони хочуть бачити вас і з вами говорити про все", — каже Похмурий. Через Похмурого ми передали писульку, що і ми хочемо із ними говорити. Похмурий — це колишній член Організації — мельниківець, а пізніший бандерівський сотник і підписались — Палій і Кожум'яка.