Різдвяний Вертеп 2003

Ірод (Олександр Кулішов) і два царі (Андрій Марунич і Андрій Леник)

Перед Новим Роком на засіданні Управи Товариства було розглянуто питання - чи організовувати Вертеп. Незважаючи на те, що два попередні роки Різдвяний Вертеп, організований Товариством, здобув велику популярність і дозволив зробити пожертви у Канадський Фонд допомоги дітям Чорнобиля і на радіопрограму "Український час" у Монреалі, цього року можливості Товариства були набагато меншими. Дехто мусив відійти від активної участі у зв'язку з навчанням, дехто працював вечорами. Оксана Герич, художній керівник Товариства, була готова підготувати сценарій і провести репетиції, але не могла особисто брати участь у Вертепі, оскільки чекала дитину. Після дискусії Управа вирішила провести Вертеп. Було розподілено ролі, вирішено, хто і коли мусить підмінити відсутніх товаришів і Оксана почала проводити репетиції.

Над вертепом зоря ясна на весь світ засіяла...

Вистави Вертепу тривали два тижні, починаючи з 7-го січня. Вертеп побував у різних кінцях Монреалю - перша вистава відбулася в Українській Віллі на Роземонті, а остання у церкві Святого Василія на Ляшін. Кожен вечір учасники Вертепу збиралися у домівці Товариства, переодягалися і у чотирьох автомобілях вирушали у своє турне по засніженому місту. Велике спасибі нашим артистам Андрію Маруничу, Павлу Шовгенюку і Наталі Джулі, які виконували не тільки свої ролі, а і ролі водіїв.

Чорт (Сергій Каспірович) між двома царями (Микола Нікіфоров і Андрій Леник)

Постійними водіями були Наталя Шульга і Люда Кулішова. Були дні, коли учасники Вертепу долали відстані у 100 кілометрів. Бували також дні, коли ми блукали у пошуках потрібного будинку і тільки Ангел Юля Марунич могла вказати потрібну дорогу. Дякуємо всім учасникам Вертепу 2003: Артему Кулішову, Сергію Каспіровичу, Світлані Тарасенко, Миколі Кулішову, Ларисі Каспірович, Андрію Ленику, Володимиру Кулішову, Юлі Каспірович, Олександру Кулішову, Олені Зубач, Миколі Нікіфорову. Спасибі усім тим, хто нас приймав і щиро вітав - ми познайомилися з чудовими і гостинними людьми. Хочеться подякувати і тим, хто замикав двері і вимикав світло у будинку, зачувши наш спів - зекономлену двадцятку вони при бажанні зможуть пожертвувати на інші корисні цілі, а нам це допомогло усвідомити, що українці бувають дуже різні.

Після Різдвяних свят Управою Товариства було вирішено закупити на зібрані гроші подарунки для сиріт дитячого будинку «Ромашка» у Оршівцях Кіцманського району Чернівецької області. Цим займалися Наталя Шульга, Олена Зубач, Галина Джула і Лариса Каспірович (світлина зліва). Було куплено кольорові олівці, фарби, ручки, кольоровий папір, пензлики, гумки, іграшки, вітаміни, щітки для зубів, зубна паста, гребінці, мило, шампунь, рушники, панчішки, куртки, штани, рукавиці, взуття, тощо. Все це було дбайливо спаковано і відправлено на Україну. Особлива подяка монреальській компанії «Поміч» (президент Роман Бобик), яка переслала речі за найнижчими цінами.

Улітку Товариство отримало лист і декілька світлин від директора Оршівського дитячого будинку Людмили Денисівни Попової. Дякуємо Вам, шановна Людмило Денисівно, за відповідь. Щиро бажаємо Вам і Вашим колегам наснаги у Вашій відповідальній праці, а Вашим вихованцям - широкої і світлої дороги у житті.