Одяг
Одяг квебекців, загалом, не заслуговує
детального аналізу через свою універсальність.
Пригадується радіороман (на зразок "Вечірної
радіовистави" в суботній підвечірок на
українському радіо), в якому поліція
допитувалася свідків про особливі прикмети
злодія. Відповідь "джинси, светер, кросовки"
навряд чи могла значно просунути слідство, бо так
вдягається, щонайменше, пів-Америки. Я могла б
доповнити цей логічний ряд словами "шалик
(обов'язково), рюкзак, CD-плеєр, велосипед" для
завершеності образу. Хоча не все таке сіре й
одноманітне: радість життя виплескується у
кольорах і візерунках, з якими (особливо!) краща
половина людства любить експериментувати.
Рожеве волосся, пірсинг (проколювання різних
частин тіла), сорочка в клітинку і брюки в смужку,
черевики з грубою підошвою, веселенькі гетри і
зачіска з серії "замість швабри" – таке
еклектичне поєднання, дарма що інколи за рахунок
абсолютної відсутності смаку, вносить відчуття
якоїсь викривленої реальності (чи казки?), яка,
слід визнати, набагато цікавіша за
"держстандарт". Зрештою, до участі в цій
казці, або до самовираження через стиль одягу,
настирливо запрошують фантастичні ідеї вітрин і
пропозиція ринку, здається, необмежена.
|
