Григорій Стецюк
НЕПОСТАВЛЕНИЙ ПАМ'ЯТНИК

На Поліссі Бульба вже мав свої партизанські загони Поліську Січ, а в нас на Володимирщині ще нема нічого. Люди, які є в підпіллі, з них коли-будь можна мати боївку, але ми ще не мали. Бандерівці тим більш не мали нічого, але між ними уже було велике непорозуміння.

Якось одного разу я поїхав з Устилузького р-ну із двома товаришами над озеро, там було дуже гарно, а озеро було велике. Пару км від нього були бараки, в яких містилися молоді люди. Там було в той час може навіть три сотні. Командиром того відділу був старший чоловік і його називали сотником. Я не пригадую добре, яке його було псевдо, Сіям чи Сіямич. Коли я запитав одного з хлопців, що вони тут роблять, то він мені сказав, що це є старшинська й підстаршинська школа. „Чи ви масте якісь бої з німцями?— я знов його питаю. — Ні, німці сюди не приходять, то ми їх і не бачимо!, — каже мій співбесідник. Жартуючи, кажу йому: „То ви тут живете, як у Бога за дверима". „О, ні — сказав він, — тут час від часу оперують совєтські партизани і ми маємо з ними великий клопіт, часом б'ємось по пару днів.

„Хто командує цим відділом? — дальше питаю його — Бульба чи може хтось із мельниківських командирів?" Він здивовано подивився на мене і каже: „Хіба між ними є якась різниця? То є те саме, про те тут навіть ніхто й не говорить, бо то само собою зрозуміло."

Я вперше у своєму житті почув там пісню Лесі Українки про Полісся, вона на мене зробила велике враження, коли я почув, як поліщуки співали.

Залишаєм ми своїх двох товаришів у цьому затишному куточку та ще над таким гарним озером, може і вони матимуть нагоду записатись на старшинський чи може бодай підстаршинський вишкіл. Ми з Козловським ідемо на Володимир і по дорозі зустрічаємо багато поліщуків, вони взуті у лаптях або постолах, а ми почали жартувати, бо у нас казали, що поліщук іде до лісу босий, а з лісу взутий, бо коли знайде липу, то 2 пар постолів (черевик) зробить. Тут я хочу підкреслити, що не тільки волинська молодь була свідок але й поліська теж, вся та молодь була готова брати на себе найнебезпечніші завдання, коли того було потрібно.