• Ви знаходитесь : » ЗУСТРІЧ » ПОДІЇ » СВЯТО МАТЕРІ 2001
СВЯТО МАТЕРІ
12 травня 2001 року

У великому і світлому сузір'ї діячів культури рідного народу пломеніють незгасним вогнем кілька яскравих зір. У різні часи спалахували вони на українському небосхилі. Багато туманностей відділяли їхнє світло від грядущих поколінь.

Згадаймо сьогодні мужніх і талановитих жінок-українок, які лишили слід у скарбниці загальнолюдської культури. Це дивовижна русинка Роксолана, що ніжною, тендітною рукою відводила хмари завойовників від отчого краю, це безсмертна Марія Заньковецька, яка піднялася до найвищих вершин театрального мистецтва, це славетна Соломія Крушельницька, чий голос лунав у кращих театрах Європи й Америки, це незборима, як квітка ломикаменю, Леся Українка і її посестра — наша сучасниця Ліна Костенко, що провела нас трагічними шляхами легендарної Марусі Чурай і нашого багатостраждального народу, це богданівськи одержима Катерина Білокур, що виписувала на своїх полотнах диво-чари української землі.
 

Наші ведучі Оксана Герич і Євгенія Демчук Княгиня Ольга Катерина Білозір: Інесса Бабіна Роксолана і султан (повинен би лежати коло її ніг, поганин) Маруся (Мартуся) Чурай
Організатор, ведуча і мистецький керівник: Оксана Герич
Ведуча: Євгенія Демчук
Княгиня Ольга: Людмила Кулішова
Соломія Крушельницька: Анета Шелест
Катерина Білокур: Інесса Бабіна

  Роксолана: Оксана Герич
  Султан: Микола Марунич
  Селім, син Роксолани: Роман Сильвестр
 
  Маруся Чурай: Марта Сидор
  Козак: Володимир Іллющенко
  Кат: Андрій Борис  
 
  Сцена “Пісня про рушник”: Андрій Марунич,
  Лариса Каспірович  


Декламація: Леся Бобик, Світлана Кузьменко, Микола Кулішов, Людмила Королець
Віолончель: Євгенія Війт
Скрипка: Інна Іллющенко
Фортепіано: Віра і Орися Забейди
За сценою: Наталя Шульга, Євген Лакінський

Андрій Марунич і Лариса Каспірович По закінченні концерту Анета Шелест(зліва) і Інесса Бабіна Учасники концерту перед початком забави
Можеш вибирати
Друзів і дружину,
Вибрати не можна
Тільки Батьківщину.
Можна вибрать друга
І по духу брата,
Та не можна рідну
Матір вибирати.
За тобою завше
Будуть мандрувати
Очі материнські
І білява хата.
І якщо впадеш ти
На чужому полі,
Прийдуть з України
Верби і тополі,
Стануть над тобою,
Листям затріпочуть,
Тугою прощання
Душу залоскочуть.
Можна все на світі
Вибирати, сину,
Вибрати не можна
Тільки Батьківщину.
Світлини Ігора Кулицького